ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ НАСІННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Анотація

Вступ. Зерно для нашої держави – стратегічна ринкова продукція та є серйозним джерелом грошових надходжень. Згідно з науковими дослідженнями, реальні обсяги виробництва зерна можуть бути набагато вищими за умови стабілізації землекористування та впровадження інтенсивних технологій.

Наша країна, враховуючи її природний потенціал, може й має виробляти набагато більше зерна. Одним із факторів нарощування валового виробництва зерна є забезпечення товаровиробників насінням високоврожайних сортів.

Методи. У процесі дослідження використовувалися такі методи: порівняльного аналізу – для зіставлення даних, визначення зміни показників ринку в часі та просторі; абстрактно-логічний – з метою формування припущень, гіпотез, а також висновків і узагальнень; аналізу та синтезу – при оцінюванні стану об’єкту дослідження та обґрунтуванні пропозицій щодо його покращення і забезпечення повноцінного розвитку в подальшому.

Результати. Ринок є системою суспільних відносин, заснованих на зіставленні попиту та пропозиції та абсолютно вільним бути не може. Як і в інших сферах економіки, ринкові відносини підлягають науково-обґрунтованому управлінню через такі важелі, як ціна, податок, фінанси, кредит тощо. Таким чином, попит та пропозиція – це дві специфічні категорії, які ілюструють взаємодію виробництва та споживання в умовах ринкової економіки.

Ціна на насіння є найбільш точним та універсальним показником економічного стану на ринку насіння зернових культур. Система ціноутворення на насіння зернових культур та попит на них знаходяться у прямій залежності від цін на товарне зерно цих культур та попиту на зерно.

Перспективи. В умовах повоєнного відродження аграрної економіки України буде спостерігатися зростання попиту на насіння зернових культур. В даному випадку повинні бути використані важелі державного захисту виробників вітчизняної продукції насінництва.