ІНСТИТУАЛІЗАЦІЯ КРИПТОВАЛЮТИ: РЕГУЛЮВАННЯ, ПРАВОВИЙ СТАТУС, ОБЛІК І ОПОДАТКУВАННЯ

Анотація

Вступ. У статті дано критичну оцінку ситуації, а також обговорюються проблемні аспекти та перспективи інституалізації криптовалюти. Зважаючи на зростаючий інтерес суспільства до обігу криптовалют, біржові тенденції, переваги і можливості для економіки, а також пов’язані з ними загрози і виклики, регуляторна політика і належне правове поле є вкрай необхідними. Без визначення правого статусу криптовалюти неможливе вирішення проблеми юридичних, облікових та податкових наслідків криптовалютних операцій. Відсутність стандартів і чітких рекомендацій відповідних методичних органів зумовила необхідність проведеного пошуку та систематизації міжнародної практики бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо операцій з криптовалютами та їх оподаткування. Методи. Авторами застосовано діалектичний метод пізнання та загальнонаукові принципи комплексних досліджень, які включають емпіричні, теоретико-когнітивні та загальні логічні методи. Зазначений методичний інструментарій використано для виявлення підходів, оцінки трендів криптовалютного обігу та ринку криптовалют, розгляду сутності та розкриття особливостей криптовалюти, ідентифікації методологічних проблем інтеграції криптовалюти та пов’язаних операцій у систему обліку і фінансової звітності, диференціація підходів до визначення правового статусу криптовалюти. Результати. Безперечно, криптовалюта має потенціал. Але для реалізації цього потенціалу, стимулювання зростання, збільшення доступності, підвищення рівня довіри, ефективного масштабування бізнесу та його взаємодії з контролюючими органами необхідне створення більш інституційно-дружнього середовища. Без відповідного законодавчого регулювання обігу та визначення правового статусу криптовалют, а також за відсутності відповідних чітких рекомендації методичних органів у сфері обліку та оподаткування, чимало правових а також теоретичних та прикладних питань обліку і оподаткування принципово не можуть бути вирішені. Перспективи. З метою врегулювання цих відносин в європейському та загальносвітовому контексті вітчизняним законотворцям, регуляторам та науковцям необхідно активно аналізувати досвід інших країн, вивчати наукові напрацювання і провадити подальші власні дослідження.