ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ОБЛІК ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
Анотація
Вступ. Розглядаються особливості інноваційної діяльності підприємств: ознаки інновацій як об’єкта бухгалтерського обліку, джерела їх фінансування, порядок відображення в бухгалтерському обліку цільового фінансування інноваційних проектів. Метою дослідження є розкрити теоретичні підходи до обліку інновацій, на їх основі запропонувати рекомендації з удосконалення методики та організації обліку інновацій в необоротні активи за рахунок цільового фінансування для цілей управління. Методи. Щоб з’ясувати та уточнити сутність поняття «інновації» використано історичний метод та метод порівняння, моделювання для розроблення моделі обліку інновацій у безоплатно отримані необоротні активи за рахунок цільового фінансування, табличний та графічний методи – для розроблення концептуальних засад обліку цільового фінансування інноваційних проектів. Результати. Отримані результати дослідження спрямовані на підвищення достовірності, оперативності й аналітичності обліку, що сприятиме посиленню ефективності всіх видів діяльності та управління грошовими потоками щодо покриття інноваційних витрат на придбання (створення) необоротних активів підприємств. Перспективи подальших досліджень включають удосконалення теоретичних аспектів обліку цільового фінансування, зокрема удосконалення звітної інформації щодо обсягів отримання та напрямів використання коштів цільового фінансування.
Ключові слова
Повний текст:
>PDFПосилання
Шумпетер Й. А. Теория экономического развития. Москва: Директмедиа Паблишинг, 2008. 401 с.
Про інноваційну діяльність: Закон від 04.07.2002 № 40-IV / База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/40-15 (дата звернення: 01.02.2017).
Дементьев В.В., Вишневський В.П. Почему Украина не инновационная держава: институциональный анализ. Наукові праці ДонНТУ. Вип. 36-1. Донецьк, 2009. С. 5-16.
Жуковская Е. М. Инновации – главный фактор экономического и социального развития субъектов предпринимательства. Бухгалтерский учет и анализ. 2007. № 7 (127). 56 с.
Лапко О. О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. Київ : ІЕП НАНУ. 1999.С. 21-23.
Загородній А. Г., Чубай В. М. Інновації як об’єкт стратегічного аналізу. Актуальні проблеми економіки. 2010. № 9 (111). 337 с.
Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями. Москва : Экономика, 1989.
Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент: учебник для вузов. 6-еизд. Санкт-Пітербург.: Питер, 2011. 448 с.: ил. (Серия «Учебник для вузов»).
Хотяшева О. М. Инновационный менеджмент. Учеб. пособие. Санкт-Питербург : Питер, 2007. С. 13.
Тоффлер Э. Шок будущего ; пер. с англ. Москва : АСТ, 2002. 204 с.
Бутко Г. П. Приоритеты государственной политике в области окружающей среды и природоиспользования на основе инновационного развития. Региональная экономика. 2010. № 1 (136). 80 с.
Виноградов Г. Г. Методики анализа и оценки инноваций на промышленном предприятии. Бухгалтерский учет и анализ. 2006. № 4. 56 с.
Cидорова А. В., Курносова О. О. Процесні інновації в сучасній теорії інновацій. Актуальні проблеми економіки. 2012. № 11 (137). 584 с.
Багрова І. В., Тищенко Т. І. Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей. Вісник економічної науки. 2012. № 1. 239 с.
За даними Державної Служби Статистики України / ДСС України. URL: http://ukrstat.org. (дата звернення: 06.02.2017).
Жуковская Е. М. Проблемы и пути развития инновационной деятельности субъектов предпринимательства. Бухгалтерский учет и анализ. 2007. № 5. С. 46-49.
П(С)БО 15 «Дохід»: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку від 29.11.99 р. № 290 / ВР України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99. (дата звернення: 02.02.2017).
DOI: https://doi.org/10.35774/ibo2017.01.038
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.