Усі опубліковані в журналі наукові матеріали підлягають рецензуванню.
Мета рецензування - підвищити наукову цінність статті, які публікуються в журналі, доступними для цього способами: наукове редагування тексту, внесення конкретних пропозицій щодо поліпшення матеріалу.
Для здійснення рецензування залучаються фахівці, які, як правило, не є співробітником видавництва або редакційної колегії.
До додаткового рецензування наукового матеріалу залучається член редакційної колегії, професійна компетентність якого дозволяє оцінити його.
Визначення рецензента, вирішення спорів, розгляд самовідводів, попередження конфлікту інтересів, а також саме рецензування статей здійснюється відповідно до вимог журнальної етики.
Процедура рецензування статей журналу є анонімною як для рецензента, так і для авторів і здійснюється двома незалежними рецензентами (подвійне «сліпе» рецензування – «double-blind» peer review policy).
Редактори та рецензенти не мають права розголошувати дані, що представленні в рукописах, до їх публікації. Такі відомості можуть бути надані на прохання названих осіб після проведення експертної оцінки та подання рецензії в редакційну колегію.
Процедура рецензування виглядає наступним чином:
- Стаття із супровідними матеріалами, в яких автор гарантує, що рукопис не подавався в інші видання і носить відкритий характер, надходить на електронну пошту редакції.
- Стаття перевіряється відповідальним секретарем на предмет відповідності правилам публікації, вимог до оформлення статей і реєструється в електронній базі даних – фіксується дата надходження і порядковий номер.
- Після цього відповідальний секретар подає статтю головному редактору (заступнику головного редактора), який оцінює відповідність статті до профілю та тематики журналу.
- Головний редактор (заступник головного редактора) пропонує кандидатуру рецензента, а відповідальний секретар направляє статтю на рецензування після її «осліплення», тобто видалення даних про автора статті.
- Рецензент, який прийняв рукопис до рецензування, зобов’язаний дотримуватися обумовлених термінів (до 15 днів) рецензування та давати об’єктивну оцінку, використовуючи типову форму рецензії.
- Предметом оцінки рецензента повинні бути: актуальність; ступінь наукової опрацьованості проблеми і новизна дослідження; логічна стрункість і грамотність викладу розглянутих питань; науково-теоретичний рівень матеріалу (методологія дослідження, постановка проблем, аналіз наукових поглядів; обґрунтованість і аргументованість висновків і пропозицій, їх значущість, ступінь самостійності автора в розкритті розглянутих питань та інше); наявність у матеріалі необхідного інструментарію (посилання на законодавство, статистичні матеріали, наукову літературу та інші дані); помилки, неточності, недостатньо аргументовані або спірні положення, зауваження з окремих питань або в цілому за матеріалом із зазначенням сторінок рецензованого наукового матеріалу; інші елементи на розсуд рецензента.
- Рецензент може рекомендувати статтю до опублікування; рекомендувати до опублікування після доопрацювання з урахуванням зауважень; не рекомендувати статтю до опублікування. Якщо рецензент рекомендує статтю до опублікування після доопрацювання з урахуванням зауважень або не рекомендує статтю до опублікування – в рецензії повинні бути вказані причини такого рішення.
- Після отримання рецензій головний редактор (заступник головного редактора) повторно розглядає статтю і приймає рішення про публікацію статті. Авторам завжди повідомляється про рішення, коментарі рецензента і (при необхідності) направляється запит з проханням надіслати виправлену версію статті.
- Після отримання виправленої версії рукопису; стаття проходить перевірку на плагіат і етапи наукового редагування; літературної та технічної редакції; коректури.
- Подальша робота зі статтею, яка прийнята до публікації, здійснюється технічним відділом редакції відповідно до процесу підготовки випуску журналу.