ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБЄКТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сергій Нікітченко

Анотація


Вступ. Економічна доцільність диверсифікації виробничої діяльності визначається її впливом на економічний та фінансовий стан  підприємства, оскільки результатом будь-якої диверсифікації має бути зниження ризику та поява синергетичних ефектів, особливо у сфері фінансів, завдяки можливості вільного внуттрішньофірмового переміщення коштів у сфери діяльності, які розвиваються найбільшдинамічно. Ефект диверсифікації значною мірою залежить від вибору напрямів (вертикальна інтеграція, диверсифікація на основі існуючих видів діяльності, створення конгломератів).

Методи. Під час проведення дослідження використано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень, зокрема: системний підхід, порівняльний,  діалектичний та абстрактно-логічний методи.

Результати. Доведено, що диверсифікація виробничої діяльності буде доцільною в таких випадках: звуження можливостей розвитку поточного бізнесу; посилення конкурентних переваг підприємства та його продукції за рахунок проведення диверсифікації; можливість використовувати наявний потенціал для організації діяльності в інших галузях; можливість скоротити витрати виробництва; наявність фінансових та організаційних ресурсів для реалізації диверсифікації.

Перспективи. В повоєнний період буде спостерігатися зміна пріоритетів виробничо-господарської діяльності суб’єктів господарювання, що викликана зміною напрямку економічного розвитку країни.  Дана обставина спричинить удосконаленням теоретичних основ диверсифікації діяльності господарюючих суб’єктів.


Ключові слова


діяльність; суб’єкт господарювання; диверсифікація; економічна доцільність; напрями диверсифікації

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Шумпетер Й. А. Теория экономического развития. М.: Прогресс, 1982. 321 с.

Ансофф И. Стратегический менеджмент. Классическое издание; пер. с англ. СПб. : Питер, 2009. 344 с.

Gort M. Diversification and Integration in American Industry. Princeton: Princeton University Press, 1962. 268 p.

Yoshinara E. Diversification strategy in the Japanese company. Tokyo, Nipon Keirai, 1979. 434 р.

Ткачук В. І. Диверсифікація аграрного підприємництва : монографія. Житомир: ЖНАЕУ. 2011. 268 с.

Мочерний С. В. Економічний енциклопедичний словник. Львів: Світ, 2005. Т. 2. 563 с.

Румянцева Е. Е. Новая экономическая энциклопедия; 3-е изд. М.: Инфра-М, 2008. 826 с.

Райзберг Б. А. Современный экономический словарь. М.: Инфра-М. 1996. 496 с.

Томпсон А. А. Стратегический менеджмент. Концепции и ситуации для анализа. М.: Изд. дом «Вільямс», 2006. 371 с.

Оуен А. Как осуществлять стратегию. Хрестоматия «управление изменениями». М. : ИНФРА-М, 2002. 416 с.

Борисова В. А. Диверсифікація сільськогосподарського виробництва фермерських господарств. Суми : Довкілля, 2002. С. 168.

Скоробогатов М. М. Диверсифікація як один із шляхів підвищення ефективності діяльності підприємств у сучасних умовах. Економічний вісник Донбасу. № 3 (25). 2011. С. 18–25.

Лозовский Л. Ш. Универсальный бизнес-словарь. М.: ИНФРА-М, 1999. 640 с.

Шепінцен А. О. Стратегія диверсифікації як основа формування конкурентоспроможної аграрної продукції. Вісник Житомирського державного технологічного університету. 2003. № 3. С. 256–259.

Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг : підручник. К. : КНЕУ, 2003. 246 с.

Коноплицкий В., Филина А.Это – бизнес. Толковий словарь экономических терминов. К. : Альтерпрес, 1996. 448 с.

Мищенко А. П. Стратегическое управление : yчеб. пос. Днепропетровск : Изд-во ДУЭП, 2003. 250 с.

Кузик І. А. Особливості розвитку диверсифікації виробництва в сільському господарстві, зокрема галузі птахівництва. Економіка АПК і природокористування: Зб. наук. праць Харківського національного аграрного університету. 2019. № 9. С. 243–250.

Бахчиванжи Л. А. Диверсифікація діяльності аграрних підприємств як стратегія управління соціально-економічним розвитком. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. № 6. 2013. С. 84–91.

Корінько М. Д. Диверсифікація: теоретичні та методологічні основи: монографія. К.: ННЦ ІАЕ, 2007. 488 с.

Байбиков Ю Гарнов А. Диверсификация производства и ценообразование. РИСК. 1998. № 4. С. 29–33.

Андрійчук В. Г. Капіталізація сільського господарства: стан та економічне регулювання розвитку. Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. 212 с.

Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика.; пер. со 2-го англ. изд. М.: Дело ЛТД, 1995. 864 с.

Зоренко О. В. Диверсифікація аграрних підприємств : сутність, напрями та види. Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. 2005. №1. С. 144–147.

Доунс Дж., Эллиот Гудман Дж.Финансово-инвестиционный словарь. М.: Инфра-М, 1997. 586 с.

Котлер Ф. Основы маркетинга; пер. с англ. М.: Прогресс, 1990. 736 с.




DOI: https://doi.org/10.35774/ibo2022.03-04.027

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.



Ліцензія Creative Commons

СПІВЗАСНОВИКИ

ГО "Науковий клуб "СОФУС"
Західноукраїнський національний університет
Подільський державний університет