РИЗИКИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Вступ. В статті розглянуто особливості проявів кредитних, ринкових та валютних ризиків, ризиків ліквідності та ризиків «провалів держави» для функціонування банківської системи України в умовах воєнного стану. Запропоновано рекомендації щодо мінімізації існуючих ризиків та відновлення функціональності банківської системи в контексті виконання функцій фінансового посередництва.

Методи. В статті використано традиційні методи наукового пізнання. Зокрема для дослідження основних тенденцій ризиків банківської діяльності в умовах воєнного стану використано методи аналізу та синтезу, а також графічний метод для візуалізації і порівняння тенденцій тих чи інших показників. Для формування рекомендацій щодо мінімізації банківських ризиків під час воєнного стану використано методи узагальнення та абстрагування.

Результати. В ході дослідження доведено, що кредитний ризик в умовах воєнного стану є мінімальним для банківської системи України, оскільки внаслідок неефективної грошово-кредитної політики кредитне навантаження на національну економіку є мінімальним і недостатнім для її відновлення. Обґрунтовано негативний вплив валютних і ринкових ризиків на функціонування банківської системи України. Доведено, що внаслідок використання монетарного режиму інфляційного таргетування банківська система України втратила здатність до реалізації інвестиційної функції та функцій фінансового посередництва в цілому.

Перспективи. Внаслідок воєнного стану та негативних очікувань економічних агентів короткостроковість депозитної бази банків зростатиме, а обсяги депозитів зменшуватимуться, що може призвести до кризи ліквідності банківської системи, однак безперебійне функціонування банківської системи України в частині розрахунково-касового обслуговування буде збережено за рахунок високого рівня концентрації капіталу та банківських активів у власності держави. З метою мінімізації негативного впливу банківських ризиків НБУ варто вдатися до використання механізмів цільового дешевого довгострокового рефінансування банків під конкретні програми економічного розвитку, що дозволить відновити посередницькі функції банківської системи.