ФІНАНСУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СТАРТАПІВ В УКРАЇНІ: СТРУКТУРНІ БАР'ЄРИ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО УСПІХУ

Юрій Битюцький, Вікторія Костюк, Наталія Стельмах

Анотація


Вступ. Актуальність дослідження зумовлена особливістю сучасного енергетичного ринку України, за якої залучення приватного капіталу до енергетичних стартапів суттєво відстає від задекларованих цілей енергетичної трансформації: за оцінками Nehoda та ін.[19], інвестиції у чисту енергетику України скоротилися на 99,7% у 2022 році, тоді як капітал – ринкові дані свідчать, що сама галузь не втратила інвестиційної привабливості для інвесторів – отже, головна проблема має структурний характер і пов'язана саме з умовами залучення фінансових ресурсів, а не з втратою інтересу до галузі як такої. Метою статті є систематизація бар'єрів фінансування енергетичних стартапів в Україні – у вузькому розумінні фінансування як залучення фінансових ресурсів на певних умовах вартості, строків та розподілу ризиків – та виявлення детермінантів, що відрізняють успішні траєкторії фінансування від неуспішних.

Завданнями дослідження є: коротка характеристика типів енергетичних стартапів та властивих їм моделей фінансування; кількісна оцінка бар'єрів фінансування; розробка матриці детермінантів успіху та ризиків фінансування; верифікація виявлених закономірностей на реальному кейсі; проведення бенчмаркінгу з порівнянними центрально- та східноєвропейськими ринками; теоретичне обґрунтування інституційного механізму де-ризикування.

Методи. Методологія дослідження ґрунтується на структурованому огляді літератури, аналізі вторинних статистичних даних (IRENA, IEA, Державна служба статистики України, Національний банк України) та поглибленому кейс-дослідженні за методологією Yin (2018), доповненому детерміністичним аналізом чутливості та симуляцією Монте-Карло.

Результати. Виявлено та кількісно оцінено шість бар'єрів фінансування: тривалий підготовчий цикл (18–36 місяців); витрати на документацію (15–30 тис. дол. США); витрати на підключення до мережі (135–270 тис. дол. США), що домінують у структурі передінвестиційних витрат; інформаційну асиметрію, що знижує дохідність нижче венчурного порогу; регуляторну невизначеність; підвищену воєнну ризикову премію (вартість капіталу 18–22% – приблизно вдвічі вищу за рівень Польщі, Румунії та Хорватії). Кейс-дослідження реального енергетичного проєкту AVERGY (когенераційна установка, система накопичення енергії, абсорбційний чилер; фінансові показники верифіковані банківським кредитним андеррайтингом) підтверджує: за контрактної вартості 46 млн грн проєкт є банкабельним, тобто привабливим і придатним для залучення зовнішнього фінансування (IRR 24,5%, позитивний NPV), але втрачає банкабельність при подвоєнні вартості будівництва до 92 млн грн (IRR 7,6%, негативний NPV). Симуляція Монте-Карло (10 000 випробувань) показує 59,2% ймовірність негативного NPV за спільної дії тарифного ризику та ризику перевищення витрат.

Перспективи. Оригінальність дослідження полягає у розробці діагностичної рамки оцінювання ризиків фінансування енергетичних стартапів у конфліктно ураженій економіці та теоретично обґрунтованого, портативного на інші постконфліктні контексти інституційного механізму де-ризикування. Практична цінність результатів полягає у можливості використання отриманих результатів інвесторами та розробниками проєктів для діагностики ризиків фінансування, а також органами державної влади – для розробки інституційних механізмів стандартизованої верифікації проєктів як доповнення до прямого субсидування.


Ключові слова


енергетичні стартапи; фінансування; інвестиції; бар'єри фінансування; банкабельність; інституційне де-ризикування; кейс-дослідження

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Bytiutskyi, I. (2026a). Green hydrogen financing in Ukraine: IDIS as a market-enabling de-risking model. In Sectoral Research XXI: Characteristics and Features: Collection of Scientific Papers SCIENTIA (pp. 28–35). Chicago, USA. DOI: 10.36074/scientia-12.06.2026

Bytiutskyi, I. (2026b). Hydrogen–methane blends in gas supply systems: Economic analysis, feasibility study and cost assessment of gas network decarbonisation. In Modern Science and Innovation: Trends, Challenges and Breakthroughs: Collection of Scientific Papers SCIENTIA (pp. 17–23). New York, USA. DOI: 10.36074/scientia-15.05.2026

Bytiutskyi, I. (2026c). Interdisciplinarity as a methodological necessity of modern science. In Sectoral Research XXI: Collection of Scientific Papers SCIENTIA (pp. 44–51). Chicago, USA. DOI: 10.36074/scientia-12.06.2026

Bytiutskyi, I. (2026d). A multi-criteria scoring framework for energy startup classification: Adapting the Hedgehog Concept to Ukraine's wartime energy transition context. X Logos «Grundlagen der modernen wissenschaftlichen Forschung», Zürich. (у друці).

Bytiutskyi, I., & Kostiuk, V. (2026). Institutional de-risking as a new state financial model for strategic industries: The case of green hydrogen in Ukraine. Débats Scientifiques et Orientations Prospectives du Développement Scientifique. Paris, France. DOI: 10.36074/logos-05.06.2026

Briera, T., & Lefèvre, J. (2024). Reducing the cost of capital through international climate finance to accelerate the renewable energy transition in developing countries. Energy Policy, 188, 114104. DOI: 10.1016/j.enpol.2024.114104

Coase, R. H. (1937). The nature of the firm. Economica, 4(16), 386–405.

Đukan, M., & Steffen, B. (2025). Cost of capital for renewables and enabling technologies: Measuring the multidimensional heterogeneity in Switzerland. Applied Energy, 390, 125822.

Державна служба статистики України. (2025). Капітальні інвестиції за видами економічної діяльності. Київ.

Fuchs, J. L., Tesfamichael, M., Clube, R., & Tomei, J. (2024). How does energy modelling influence policymaking? Renewable and Sustainable Energy Reviews, 203, 114726.

Gorman, W., Kemp, J. M., Rand, J., Seel, J., Wiser, R., Manderlink, N., Kahrl, F., Porter, K., & Cotton, W. (2024). Grid connection barriers to renewable energy deployment in the United States. Joule.

International Energy Agency. (2024). Financing clean energy transitions in emerging and developing economies. Paris: IEA.

International Renewable Energy Agency. (2023a). Renewable power generation costs in 2023. Abu Dhabi: IRENA.

International Renewable Energy Agency. (2023b). The cost of financing for renewable power. Abu Dhabi: IRENA.

Komendantova, N., Schinko, T., & Patt, A. (2019). De-risking policies as a substantial determinant of climate change mitigation costs in developing countries. Energy Policy, 127, 404–411.

Kostiuk, V., & Bytiutskyi, I. (2024). Розвиток енергогенеруючих напрямків в аграрній сфері як основа реформування енергетичного комплексу України. Agricultural and Food Economics — 2024 (с. 39–40). Київ: НУБіП України.

Mohammed, K. S., Usman, M., Ahmad, P., & Bulgamaa, U. (2023). Do all renewable energy stocks react to the war in Ukraine? Environmental Science and Pollution Research, 30(13), 36782–36793.

Національний банк України. (2024). Статистика платіжного балансу та зовнішнього боргу. Київ: НБУ.

Nehoda, Y., Tkachuk, V., Kostiuk, V., Zharikova, O., & Bytiutskyi, I. (2025). Green energy funding in Ukraine. Rural Sustainability Research, 53(348), 100–108. DOI: 10.2478/plua-2025-0009

Schmidt, T. S. (2014). Low-carbon investment risks and de-risking. Nature Climate Change, 4(4), 237–239.

Waissbein, O., Glemarec, Y., Bayraktar, H., & Schmidt, T. S. (2013). De-Risking Renewable Energy Investment. New York: UNDP.

Williamson, O. E. (1985). The Economic Institutions of Capitalism. New York: Free Press.

Yin, R. K. (2018). Case Study Research and Applications: Design and Methods (6th ed.). Thousand Oaks, CA: SAGE.




DOI: https://doi.org/10.35774/ibo2026.02.178

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.



Ліцензія Creative Commons

СПІВЗАСНОВИКИ І ВИДАВЦІ


Західноукраїнський національний університет
Подільський державний університет
ГО "Науковий клуб "СОФУС"