ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

Анотація

Вступ. Особливості аграрного виробництва, зокрема залежність від природно-кліматичних умов, сезонність виробничих процесів, високий рівень ризиків, тривалий виробничий цикл та нестабільність ринкової кон’юнктури, обумовлюють необхідність активної участі держави у підтримці підприємницьких структур аграрного сектору. Державна підтримка виступає важливим інструментом забезпечення стабільності функціонування аграрного виробництва, стимулювання інвестиційної діяльності, розвитку інновацій та підвищення конкурентоспроможності агробізнесу.

Методи. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, зокрема методи теоретичного узагальнення, системного аналізу, наукової абстракції та інституційного підходу — для дослідження економічної природи державної підтримки підприємницьких структур аграрного сектору та особливостей функціонування механізмів державного регулювання. Економіко-статистичний, порівняльний і структурно-динамічний методи застосовано для аналізу сучасного стану аграрного сектору, оцінювання впливу державної підтримки, воєнних викликів, цифровізації та євроінтеграційних трансформацій на розвиток агробізнесу. Методи логічного узагальнення, систематизації та прогнозування використано при обґрунтуванні напрямів удосконалення системи державної підтримки аграрного сектору, розвитку ризик-орієнтованих механізмів регулювання та цифрових платформ управління державною підтримкою.

Результати. У результаті дослідження обґрунтовано економічну природу державної підтримки підприємницьких структур аграрного сектору як системи економічних, фінансових, інституційних та організаційних механізмів, спрямованих на забезпечення стабільності функціонування аграрного виробництва та підвищення конкурентоспроможності агробізнесу. Встановлено, що сучасна система державної підтримки аграрного сектору трансформується під впливом воєнних викликів, цифровізації економіки та євроінтеграційних процесів, що обумовлює посилення ролі фінансово-кредитних, інноваційних, інституційних і ризик-орієнтованих механізмів державного регулювання. Обґрунтовано напрями удосконалення системи державної підтримки на основі гармонізації із принципами Спільної аграрної політики ЄС, розвитку цифрових платформ управління, підтримки малого та середнього агробізнесу, стимулювання інноваційної діяльності та формування інтегрованої системи моніторингу ефективності державних програм підтримки.

Перспективи. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні ризик-орієнтованих моделей державної підтримки підприємницьких структур аграрного сектору з урахуванням воєнних, економічних, кліматичних і логістичних викликів. Особливого значення набувають дослідження механізмів цифровізації державного регулювання агробізнесу, розвитку інтегрованих платформ управління державною підтримкою, систем аграрного страхування та цифрового моніторингу ефективності використання бюджетних ресурсів. Перспективним напрямом є також гармонізація національної системи державної підтримки аграрного сектору із принципами Спільної аграрної політики ЄС, розвиток механізмів підтримки малого та середнього агробізнесу та впровадження інноваційних і ресурсоефективних технологій у систему аграрного виробництва.