РІВЕНЬ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК ФАКТОР ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

Анотація

Вступ. Відтворення людського капіталу сільських територій тісно пов’язане з рівнем життя населення, який визначає фінансові та соціальні можливості домогосподарств інвестувати в освіту, збереження здоров’я, професійне зростання та участь у суспільному житті. В умовах сучасної України сільська місцевість характеризується стійкими диспропорціями щодо рівня доходів, доступності базових соціальних послуг і якості життєвого середовища порівняно з міськими територіями. Такі дисбаланси формують негативні демографічні та міграційні процеси, зокрема відтік молоді та працездатного населення, що істотно послаблює відтворювальний потенціал людського капіталу села.

Методи. У статті застосовано системний і соціально-економічний підходи для дослідження рівня життя сільського населення як чинника відтворення людського капіталу. Використано методи аналізу й синтезу, наукової абстракції, порівняльного та структурного аналізу для оцінювання взаємозв’язку між доходами, умовами життя, доступністю соціальних послуг і відтворювальними процесами людського потенціалу. Статистичні та логіко-узагальнюючі методи застосовано для інтерпретації соціально-економічних показників і формування обґрунтованих висновків

Результати. Встановлено, що рівень життя сільського населення є системоутворюючим фактором відтворення людського капіталу, який визначає демографічну динаміку, трудовий потенціал та інноваційну спроможність сільських територій. Доведено, що стійкі диспропорції між рівнем життя сільського та міського населення формують відтворювальні обмеження, посилюючи міграційний відтік, погіршення якісних характеристик людського капіталу та зниження мотивації до інвестицій у власний розвиток. Обґрунтовано, що низькі доходи, нестабільна зайнятість і обмежений доступ до освітніх і медичних послуг стримують перехід від простого до розширеного відтворення людського потенціалу та поглиблюють соціально-економічні дисбаланси розвитку сільських територій. Встановлено, що підвищення рівня життя сільського населення має розглядатися як стратегічний пріоритет державної й регіональної політики, інтегрований з програмами розвитку людського капіталу, соціальної інфраструктури та диверсифікації економічної діяльності в умовах післявоєнного відновлення.

Перспективи. Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленні оцінювання впливу рівня життя сільського населення на якісні параметри відтворення людського капіталу з урахуванням регіональних відмінностей та демографічних змін. Доцільним є розширення наукових пошуків у напрямі аналізу ефективності державних і місцевих програм підвищення доходів, зайнятості та доступності соціальних послуг у сільській місцевості. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на обґрунтування інтегрованих і резильєнтних моделей підвищення рівня життя сільського населення в умовах післявоєнного відновлення та євроінтеграції.